«ПРАВИЛЬНІ» ЛАПКИ́

zet, 05 Вер 2012

“Програмістські лапки”, присутні у кожній розкладці клавіатури і кожному наборі символів, але відсутні у більшості орфографій. Єдиний випадок, коли їх використання є орфографічно правильним — написання програм (звідси й назва). Комп’ютерна клавіатура еволюціонувала від клавіатури друкарської машинки, а більшість комп’ютерних мов розробляються з розрахунком, що для роботи з ними достатньо стандартної клавіатури. Ще один випадок, коли використання програмістських лапок якось виправдане — текст у застарілому кодуванні, де інші лапки відсутні, або текст, набраний на морально застарілій клавіатурі, якщо неможливо встановити іншу (стандартна українська віндова розкладка, навіть після появи в ній апострофа (нарешті!) і знаку гривні, лишається морально застарілим творінням, що повертає нас в епоху друкарських машинок і без додаткових інструментів непридатне для правильного відтворення пунктуації. Використовуйте Ukrainian Unicode чи Ukrainian by Python— там є все необхідне для відтворення української типографіки).

“Верхні парні лапки”. Правильні з точки зору англійської орфографії, але що вони забули в українській? З моєї точки зору, їх використання в нашій мові — така ж помилка, як «англійська» пунктуація з пропущеними комами чи «англійські» великі букви на початку назв мов і народів. Верхні лапки візуально майже не відрізняються від програмістських, і якщо ви вирішили сяйнути своїм “знанням пунктуації” в такий спосіб, ваших зусиль просто ніхто не помітить. В половині випадків люди взагалі не знають, які з парних верхніх лапок є початковими, а які кінцевими, і ніхто не бачить різниці між “правильними”, ”непарними” чи ”вивернутими“ верхніми лапками.

Загальна рекомендація — в друкованому тексті без курсиву використовувати лише «ялинки». В курсиві — „курсивні лапки“ (при цьому „верхні прямі кінцеві лапки” є небажаними, але в ряді випадків їх використання більш доцільне).